Понеділок, 23.10.2017, 11:06
Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Годинник
Контакти
вул. Некрасова, 127
м. Біла Церква, Київська область, 09100
-------------------------
тел.(04563)7-01-10
E-mail:
school21ukr2@ukr.net

Батьківський всеобуч


Рекомендації батькам щодо виховання дітей

Як підготувати дитину до школи

Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника

Як спілкуватися і виховувати проблемного підлітка

Тривожні тенденції в Україні та світі стосовно сучасної сім’ї

Профілактика суїциідальної поведінки підлітків


Рекомендації батькам
щодо виховання дітей
1. Повірте в неповторність своєї дитини,що вона - єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами.Приймайте її такою, якою вона є.. підкреслюйте її сильні властивості.
3. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини ,дайте їй зрозуміти, що любитимите її за будь-яких обставин.
4. Не бійтеся "залюбити" своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте,коли воно того бажає.
5. Обираючи знаряддя виховного впливу , удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та суду. 6. Намагайтеся ,щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність.Встановіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було небагато - лише найголовніше) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.
7. Ніколи не давайте дитині особистих негативних оціночних суджень: " ти поганий", "ти брехливий", "ти злий". Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: "Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити".
8. Наманайтеся впливати на дитину проханням - це найефективніший спосіб давати їй інструкції. Якщо прохання не виконується , треба переконатися, що воно відповідає вікові й можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій,наказів, що буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на прохання батьків. І тільки в разі відвертого непослуху батьки можуть думати, по покарання.Цілком зрозуміло , що воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти , за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але майте на увазі, що фізичне покарання - найтяжчий за своїми наслідками засіб покарання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покараний - пробачений. Сторінку перегорнуто . Про старі гріхи жодного слова! Покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
9. Не забувайте, що шлях до дитячого сердця пролягає через гру. Саме у процесі гри ви зможете передати необхідні навички,знання, поняття про життєві правила та цінності, зможете краще зрозуміти одне одного.
10. Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища,ситуації суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання,тлумачити поведінку свою та інших людей.
11. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки (день варто закінчувати читанням доброї,розумної книжки).
12. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтеся її справами, проблемами, переживаннями, досягненнями.
13. Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати ,ліпити, працювати з конструктором. Заохочуйте її до цього ,створюйте умови.
14. відвідуйте разом театри, музеї (спершу достатньо одного залу, щоб запобігати втомі, а згодом поступово , за кілька разів, слід оглянути свою єкспозицію), організовуйте сімейні екскурсії, знайомлячи дитину з населенним пунктом, де ви мешкаєте.
15. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам).
Здатність почути, зрозуміти дитину - своєрідний місток між батьками та дітьми.

Як підготувати дитину
до школи
       Відомо, що чим краще готовий організм дитини до всіх змін, пов’язаних із початком навчання в школі і до труднощів, тим легше він їх подолає, тим спокійнішим буде перебіг підготування до школи. Тому і приділяється значна увага проблемі визначення готовності дитини до школи. Готовність дитини до систематичного навчання – це той рівень розвитку дитини, за якого вимоги систематичного навчання не будуть надмірними і не призведуть до порушення здоров’я дитини.
       Батькам слід звернути увагу: якщо дитина не достатньо готова до навчання, але навчається добре – це досягається дуже дорогою «фізіологічною ціною» і виникає значне напруження різних систем організму, призводить до стомлення і перевтоми, і як результат – розладу нервово-психічної системи. Що ж включає в себе психологічна готовність до навчання в школі? Важливим є те, що майбутній школяр «починається» з позитивного ставлення до школи, бажання вчитися, прагнення до здобуття знань. Величезну роль у прояві такого ставлення відіграють правильне уявлення дітей про навчальну працю та шкільне життя. Не варто залякувати труднощами, що можуть вплинути на навчання.
       Треба пам’ятати про те, що в школі часто буває робота не цікавою, але важливою, яку потрібно виконувати, слід привчати дитину підкорятися слову «треба». Варто формувати вміння доводити почату справу до кінця, переборювати труднощі, переживати задоволення від зробленого, не засмучуватися невдачею.  Розумова готовність дітей до школи не зводиться тільки до оволодіння певною сумою знань про навколишнє.
       Важливий не тільки обсяг тих знань, які має дитина, скільки їх якість, ступінь усвідомленості, чіткість. Саме тому важливо не вчити дитину читати, а розвивати мовлення, здатність розрізняти звуки, не вчити писати, а створювати умови для розвитку моторики, і особливо рухів руки і пальців. Необхідно розвивати у дітей здібності слухати, розуміти зміст прочитаного, вміння переказувати, проводити зорове зіставлення. Розумова готовність визначається як умінням дошкільника розв’язувати прості задачі, робити звуковий аналіз слова або зв’язно розповідати про зображення на картинці, так і тим, якою мірою доступні операції аналізу, синтезу, порівняння, класифікації.
       Необхідно, щоб дитина вміла слухати дорослого і сприймати його вказівки, керуватися ними під час занять, усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання не зрозуміле, оцінювати свою роботу в колективі – надійний компас для новачка в новому середовищі. Одне з першочергових завдань сім’ї, у забезпеченні загальної готовності дитини до школи полягає у тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.
       Туди входить піклування батьків про нормальне харчування малюка, загартування організму, медичне обстеження. Успішність навчання в школі багато в чому залежить від функціонального розвитку і стану здоров’я дитини. Психологи підкреслюють, що підготовка до школи повинна полягати не тільки і не стільки в навчанні дитини спеціальних знань і вмінь, скільки в загальному розвитку її розумових здібностей і пізнавальних інтересів, у формуванні вміння спостерігати й узагальнювати явища і на основі цього робити певні висновки.
 

 
Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника
       У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
       Правило 1
       Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для шестилітніх дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз.
       Правило 2
       Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 – 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.
       Правило 3
       Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.
       Правило 4
       Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть!

Як спілкуватися і виховувати проблемного підлітка
  • Якщо ви не знаєте, як взаємодіяти з проблемним підлітком, зупиніться! Закон лікарів: "Не зашкодь!" - повною мірою можна віднести до педагогіки і психології. Помилка вчителя, класного керівника, вихователя, шкільного психолога стає очевидною лише через певний проміжок часу, але її наслідки можуть бути не менш трагічними, ніж помилка лікаря. Тому, перш ніж починати психолого-педагогічну діяльність з проблемним підлітком, необхідно відчути внутрішню готовність надати йому реальну допомогу.
  • Усувайте із вашого спілкування з проблемним підлітком ті засоби або форми виміру, які викликають у них протест або негативну реакцію. Виключіть особисте не-сприйняття проблемного підлітка, свої негативні емоції на момент ваших занять з ним. Пам'ятайте, що ваші негативні емоції можуть звести нанівець весь позитивний ефект від спілкування та взаємодії з дитиною.
  • Зберігайте принцип співробітництва з підлітком. Функціонально рольовим наслідком процесу психолого-педагогічного супроводу має стати активна роль проблемного підлітка в системі його взаємодії з вчителем, класним керівником, вихователем, шкільним психологом.
  • Не фіксуйте увагу підлітка на його невдачах. Якщо цього не уникнути, то дайте комплексну оцінку причин їх виникнення.
  • Не порівнюйте підлітка з будь-ким, ані в позитивному, ані в негативному аспектах. Важливими принципами психолого-педагогічного супроводу є безумовна цінність, унікальність особистості підлітка, пріоритетність його потреб, цілей і особливостей розвитку. Тому будь-яке порівняння неприпустиме, оскільки може зашкодити формуванню його особистості.
Тривожні тенденції в Україні та світі стосовно сучасної сім’ї

Профілактика суїциідальної поведінки підлітків


 

КОЛИ ДИТИНА ОБИРАЄ ПРОФЕСіЮ ?

Дуже скоро минуть шкільні роки, і нашим дітям потрібно буде визначитися  - «ким бути». Перед кожною родиною сьогодні постає хвилююче питання  - яку професію обрати дитині після закінчення школи? Усі батьки прагнуть забезпечити благополучне майбутнє своїм дітям. Ми хочемо, щоб вони отримали надійну, високооплачувану професію, яка приносить не тільки матеріальне благополуччя, а й почуття задоволення та повагу оточуючих.
Сім'я - це той простір,  де формується ставлення до роботи,  до професійної діяльності. У кожного з нас, дорослих, є своє уявлення про роботу, яке ми, деколи, самі того не відаючи, передаємо дитині. Якщо батьки ставляться до роботи як до значущої частини власного життя, розглядають її як засіб самореалізації і самовираження, то дитина з раннього дитинства засвоює, що задоволення життям безпосередньо пов'язане з роботою та навпаки.
Менше переймаються ті батьки, діти яких обирають трудовий шлях за традицією. Усім відомі, наприклад, робітничі династії. Іноді формуванню професійних традицій сприяє атмосфера родинного життя: так складаються сім'ї вчених,  учителів,  артистів.
Необхідно, щоб батьки частину відповідальності поклали на дітей. У психології не випадково існує термін «професійне самовизначення». Важливо, щоб у підлітка склалося відчуття, що зроблений ним вибір професії  -  його самостійний вибір.   Звичайно, зробити це непросто. Уявлення дітей про світ професій мають неповний характер. Часто їх приваблюють модні та популярні професії, наприклад, манекенниця, актор, співак тощо, навіть якщо у них немає для цього необхідних даних. І в такій ситуації батькам може здатися, що правильний шлях  -  самим вирішити, яка професія буде для сина чи дочки оптимальною.
Можливо, з певної точки зору це дійсно так. Але якщо ми, дорослі, беремо на себе відповідальність за професійне визначення дітей, то беремо на себе й відповідальність за наслідки. Хто вибирає, той  -  відповідає. І якщо підліткові здається, що професію він вибрав не сам, то він так і вчиться, не для себе. Навчання дитину обтяжує, вона сприймає його як нудний, обтяжливий обов'язок. І навпаки, саме відчуття, що свою професію підліток вибрав сам, значно стимулює його до просування шляхом професійного розвитку.
Водночас повна самостійність теж утруднює професійне самовизначення. Життєвий досвід підлітка обмежений, його уявлення про професійну діяльність часто мають неповний або нереалістичний характер. Наприклад, багато старшокласників стверджують, що мріють стати менеджерами, але на запитання про те, що це за робота, виразно відповісти не спроможні. У дитини можуть виникати запитання про зміст професійної діяльності, про місце можливої роботи, про рівень зарплати. Підліток іноді змішує поняття «професія» і «посада» (наприклад, заявляти: «Хочу бути начальником!»). Знаходячись у ситуації вибору, діти часто відчувають розгубленість і потребують підтримки дорослих. Хоча підлітки можуть не говорити про це прямо, насправді для них дуже важлива думка дорослих.
Дуже важливо не відмовлятися від ролі порадника. Батько може виступити як експерт і поділитися тією інформацією, якою він володіє: розповісти, що є та або інша професія, де можна знайти роботу, які обмеження вона накладає. Слід представити цю інформацію в нейтральній формі, щоб підліток зробив висновки самостійно, наприклад: «Знаєш, одна моя однокласниця так хотіла стати археологом, інститут закінчила, але все життя працювала бухгалтером, тому що було неможливо знайти роботу за фахом». Особливо важливо для підлітків, якщо дорослі діляться з ними власним досвідом самовизначення, переживаннями і сумнівами свого отроцтва. Подібні розповіді, особливо якщо відомо, чим завершився вибір професії, як правило, справляють на підлітків величезне враження.
Не варто обмежуватися розповідями і розмовами. Усі ми знаємо, що підлітки часто скептично ставляться до думки дорослих, особливо батьків. Набагато важливіший безпосередній досвід. Велике враження може справити спілкування з фахівцями тієї професії, яку підліток обрав. Наприклад, якщо він роздумує, не чи стати йому економістом, а серед ваших знайомих якраз є економісти, варто попросити їх поспілкуватися з вашою дитиною, навіть запросити її на роботу. Досвід подібного спілкування може як підштовхнути дитину до вибору професії, так і примусити його задуматися про те, чи зможе він насправді працювати за спеціальністю.
Ситуація вибору професії в певному значенні схожа на гру в рулетку: можна поставити на одне-єдине поле, але вірогідність виграшу в цьому випадку дуже мала. А якщо зробити декілька ставок, то ця вірогідність зростає у багато разів. Добре, якщо в ситуації вибору професії у підлітка є запасний варіант. Як правило, самі підлітки про цей варіант не замислюються, і наше завдання - запитати їх: що вони робитимуть, якщо з якихось причин їм не вдасться реалізувати намічені плани? Наявність запасного варіанту дозволяє зменшити напруження в ситуації вибору професії і тривогу дитини.
Величезну роль у виборі майбутньої професії відіграє сім'я, хоча самі підлітки цього можуть і не усвідомлювати. Часто вони орієнтуються на професії родичів. Усім нам відомі приклади трудових династій і випадки, коли хтось стає «лікарем, як мама» або «водієм, як тато». З одного боку, сімейна традиція може обмежувати вибір, підліток ніби йде за інерцією, не намагаючись зрозуміти, наскільки професія батьків дійсно відповідає його власним інтересам і схильностям. З іншого боку, він дуже добре уявляє цю професію і розуміє, які якості для неї потрібні. Наприклад, діти лікарів чудово знають, що медична професія передбачає термінові виклики і понаднормову роботу, а також прохання про допомогу з боку знайомих і сусідів, а діти вчителів - що необхідно вдома готуватися до уроків і перевіряти зошити. Отже, якщо підліток вибирає професію батьків, важливо обговорити з ним мотиви його вибору, зрозуміти, на що він орієнтується.
Варто розуміти, що вибір підлітка не остаточний. Ніхто не знає, як зміниться наше життя через 10 років, яка буде ситуація на ринку праці. Можливо, професії, які сьогодні оплачуються високо, вже не будуть такими, і навпаки. Багато хто з нас із різних причин змінює професію протягом життя. Деякі люди все життя залишаються вірними вибрати професії, інші пробують себе в різних сферах професійної діяльності. Ні той, ні інший шлях не є єдино правильним, і неможливо передбачити, як вчинять діти. Їхній вибір сьогодні відображає їхні нинішні інтереси і потреби. Можливо, вибрана професія завжди буде їм цікава, а може, через певний час переваги зміняться. У будь-якому випадку залишається можливість щось переграти або почати спочатку. І це свідчить не про те, що вибір професії був зроблений невдало, а навпаки, про прагнення людини найповніше реалізувати свої можливості у професійній діяльності.
Вибір професії можна порівняти із системою рівнянь, що має декілька невідомих.
Перше невідоме - світ професій. Їх десятки тисяч, і якщо не охопити поглядом усе це різноманіття, хоча б у загальних рисах, вибір буде неповноцінним. Часто так і буває - обирають той фах, з яким встигли ознайомитися. Чи не залишиться за бортом якраз та професія, що найбільше відповідає схильностям вашого сина або доньки?
Психологи ретельно вивчили професії, виявили найхарактерніші їхні ознаки й виокремили 5 великих груп, 5 типів професій залежно від особливостей предмета праці: «людина - природа», «людина - техніка», «людина - людина», «людина - знакова система», «людина - художній образ». У кожному з 5 типів виокремлюють менші групи. Поступово коло вибору звужується до декількох професій, які подобаються більше, ніж інші, або й до однієї.
Нарешті виділили коло професій, які подобаються доньці чи сину. І тут виникає друге невідоме: чи будуть відповідати особисті якості дитини, риси характеру, темперамент тим вимогам, які висуває до людини така робота. Якщо син або донька вже визначили для себе професію, радимо ознайомитися з її описом, професіограмою. Ця інформація дозволить вам зробити попередні висновки про те, чи є у вашої дитини дані для опанування обраного фаху. Ідеальний вибір - коли вимоги професії співпадають з особистісними якостями людини.
Третє невідоме: визначити стан здоров’я. Установити, чи відповідає здоров’я людини вимогам, що висуває професія, - завдання лікаря. Саме тому, кожен, хто вступає до навчального закладу, проходить обов'язковий медичний огляд. Щоб уникнути розчарувань, важливо своєчасно проконсультуватися з лікарем.
Четверте невідоме: в будь-якій роботі є свої тонкощі, нюанси, про які теорія не розповідає. Тому школярам важливо поспілкуватися з представниками обраної професії.
П'яте невідоме: куди піти вчитися? Вибір навчального закладу відіграє дуже важливу роль як для вас, так і для вашої дитини. Заздалегідь можна ознайомитися з «Довідником навчальних закладів» та отримати необхідну інформацію.
Підсумок. При виборі професії слід неодмінно враховувати такі складові: інтерес людини (щоб виникла первинна мотивація до роботи), можливості (щоб вона могла справлятися з неминучими навантаженнями), реалістичність намірів (щоб можна було потім працевлаштуватися, реалізувати себе). Ця тріада є гарантом професійного успіху.
Найголовніше для підлітків, як би вони не прагнули до самостійності, — це відчуття підтримки з боку дорослого. Для дітей важливо, що важким шляхом самовизначення вони йдуть не одні, що поряд знаходиться дорослий, котрий підтримає і допоможе, який би шлях вони не вибрали.
 
 
Пам’ятайте:
1. Діти завжди потребують допомоги дорослих і не можуть самостійно обрати професію до душі.
2. Батьківська допомога у виборі професії не повинна бути нав’язливою і замінювати бажання дитини бажанням батьків.
 3. Уважно прислухайтеся до намірів і прагнень своїх дітей, ураховуйте їх інтереси та схильності, спираючись на рівень розвитку їх здібностей, і нехай вони обирають ту професію, що найбільше підходить їм.
4. Якщо ви радите дитині оволодіти тією чи іншою професією, то повинні бути впевнені, що цей фах найбільш підходящий для неї, не протипоказаний її здоров’ю.
5. Обрана професія повинна бути актуальною на ринку праці та виправдати очікування щодо рівня заробітної плати.
6. Якщо у вас виникають труднощі, звертайтеся в службу зайнятості. Вам завжди нададуть кваліфіковану пораду та допоможуть у питаннях професійного визначення.
 

ДОПОМОГА БАТЬКІВ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
 
 
 
 

Батьківські установки
та їх вплив на розвиток особистості дитини

 
Тип установки Словесна
характеристика
Спосіб спілкування з дітьми Наслідки в розвитку дитини
 
Прихильність доброзичли-
вість і любов
 
Дитина-центр моїх інтересів
Ласкаве ставлення, невимушена гра з дитиною Відчуття безпеки, нормальний розвиток особистості
 
Явне відчуження
Діти викликають роздратування, не буду через них марнуватися Відчуження, уникання контактів, жорстокі вчинки Агресивність, уповільнення емоційного розвитку
 
Надмірна вимогливість
Хочу змінити свою дитину на кращу, не бажаю бачити її такою Ніколи не хвалять , відсутня система заохочень, часто лають  
Невпевненість у собі, страх, фрустрація
 
Надмірне опікування
Роблю все для дитини, усього себе присвячую їй Квапливість, надмірне підлаштову-вання під настрій дитини, обмеження її Уповільнення соціалізації, нездатність проявляти самостійність, інфантильність
 

Авторитет і  педагогічний такт  у сімейному вихованні
 

 
 
Турбота батьків про фізичний розвиток
і здоров`
я школярів
    Серед життєвих цінностей сучасної людини перше місце посідає цінність життя і здоров`я. Останніми десятиліттями світова наука зараховує проблему здоров`я, в широкому розумінні цього поняття, до кола глобальних проблем, розв`язання яких зумовлює характеристики майбутнього розвитку людства.
Здоров`я є елементом індивідуальної культури життєдіяльності людини. Ця культура визначається рівнем розвитку вмінь і навичок, що сприяють збереженню, зміцненню і відновленню здоров`я людини, реалізації внутрішніх резервів її організму. Культура здоров`я відбивається у специфічних формах і способах життєдіяльності особистості, які виробляються з раннього дитинства і реалізуються протягом усього життя.
    Здоров`я дітей – одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільсьва вцілому. Для України головною проблемою, яка пов`язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров`я дітей та учнівської молоді. Особливе місце та відповідальність у вирішенні цієї проблеми належить батькам. Адже, саме батьки впродовж  усього свого життя залишаються незмінними природними вихователями. Вони відповідають перед власною совістю, народом, державою за виховання дітей.
    Сучасне виховання має відбуватися за такими принципами: здоров`я – не тільки відсутність захворювань і фізичних відхилень, а, насамперед, фізичне, психічне, соціальне благополуччя. Батьки повинні дбати про фізичний розвиток і загартування дітей. Це виявляється у виробленні в дітей ставлення до життя людини, у забезпеченні здорового способу життя, осуд негідної поведінки, що руйнує здоров`я людини (алкоголізм, куріння, наркоманія, статева розпуста, неохайність).
    Саме тато й мама можуть зробити неоціненний внесок до своєрідного  «капіталу» своєї дитини – навчити сина або доньку дбати про власне здоров`я, щоб обраний ними в дитинстві здоровий спосіб життя допоміг довго і радісно жити.
    Важливо, щоб дитина за участю батьків проходила щороку перевірку здоров`я за всіма параметрами, перебувала в невропатолога, хірурга, окуліста, стоматолога, педіатра, інших спеціалістів, пройшла аналізи для об`єктивного визначення стану здоров`я дитини. Прикро, що батьки мало часу проводять з дітьми, недостатньо спілкуються з ними, а це негативно позначається на їх самопочутті. Всі ми знаємо про численні факти, коли в сім`ї бракує радості, посмішок, взаємоповаги, родинного щастя. А хто має потурбуватися, щоб дитина годинами не просиджувала біля телевізора, за комп`ютером, дотримувалась режиму дня і особистої гігієни?

 

Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника

Як спілкуватися і виховувати проблемного підлітка

Профілактика суїциідальної поведінки підлітків

 

Корисні посилання
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Пошук
Архів записів